Чи є у Львівщини шанси стати аграрною областю. Дискусія в проєкті «Громада»

1zahid.info

Львівська обласна рада та уряд пропонують підприємствам сільського господарства дотації для розвитку бізнесу. Однак користаються ними не так багато підприємців.

Про проблеми, з якими стикаються аграрії при веденні сільського господарства на території області і перспективи розвитку галузі у проєкті «Громада» на «Першому Західному» говорять такі учасники дискусії:

  • Тетяна Гетьман, директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації
  • Юрій Раделицький, депутат Львівської обласної ради
  • Андрій Табінський, керівник сільськогосподарського дорадчого центру «Фермерська країна»
  • Олександр Зозуля, голова Перемишлянської громади

— В області здійснюють діяльність 1200 агроформувань, з яких — 787 фермерських господарств. Також є 280 тисяч особистих селянських господарств. Такі цифри для Львівщини добрі чи ні?

Тетяна Гетьман: Львівщина є унікальним регіоном. Ці цифри селянських господарств — це той потенціал, який нам треба розвивати. Це люди, які вміють працювати на землі. Їм треба створити належні умови для того, щоб вони вийшли в комерційний сегмент, щоб вони робили бізнес на землі і залишились тут в країні, і сплачували податки  громадам.

— Дивлючись на статистику — дуже мало агрохолдингів. Це добре, чи погано?

Юрій Раделицький:  Це добре. Агрохолдинги вбивають мікрорівень. Це заходять 3-5 компаній, які не дозволяють розвиватись малому фермерству. Тому можемо тішитись. В нас, звичайно, земля не така, як в Кіровоградській області, чи Дніпропетровській.

— А якої якості в нас земля?

Юрій Раделицький: В нас ріллі — 770 тисяч га. Але це для мікрорівня сімейного фермерства достатньо.

Юрій Раделицький

— Коли ми говоримо про сільське господарство в області, що треба мати на увазі? Що в нас є, що в нас бізнес робить?

Андрій Табінський: Ми зараз співпрацюємо з багатьма підприємствами, в тому числі з новими, які заходять в Львівську область. І рівень нашої землі насправді не є гірший, аніж в Кіровоградській області. Багато підприємств, навпаки, переходять і стараються перенести свої виробництва сюди, на Західну Україну. Так, в нас є багато земель, які є заліснені. Але це, швидше, плюс. Бо ці землі можна вдало використовувати під вирощування органічних продуктів тому, що на них перед тим нічого не росло, ніяких хімікатів не вносилось.

— Пане Олександре, сільське господарство у вас локомотив економічного розвитку чи ні?

Олександр Зозуля: Якщо говорити про структуру виробництва в громаді, то сільське господарство займає значну частину. Ми маємо господарства, які зареєстровані в нас, які вирощують сільськогосподарські культури, Але маємо і такі, які займаються виробництвом молокопродукції. Також в серпні в нас відбувалась «Медова забава», де всі бджолярі могли представити свій продукт.  

Завдання влади: якщо не можеш допомогти, то, принаймні, не заважай. Як розвиватись далі? Я думаю, що треба розвивати кооперацію, щоб люди зрозуміли, що в кооперації можна досягнути іншої ціни на свою продукцію, можна домовлятись про інші умови постачання чи міндобрив, чи інших речей.

— У вас є окрема програма підтримки ?

Олександр Зозуля: Поки цей рік є роком становлення нашої громади. Ми сьогодні розраховуємося за борги, які нам лишили сільські ради за виконані чи проєктні роботи, тому ми будемо працювати над цим.  

В нас в пріоритеті є програма бджільництва. Перемишляни мали першу школу бджільництва на теренах Австро-Угорщини.  На сьогодні ми маємо понад 2 тисячі бджолосімей, на які мали би надійти дотації з держбюджету. Ще ми думаємо, щоб зі свого бюджету додати свою дотацію, щоб популяризувати традиційний для Перемишлянщини вид сільського господарства.

Олександр Зозуля

— Як ви співпрацюєте з підприємцями, щоб навчити їх правильно продавати? Підприємці розповідають, що їх дурять на цінах: вони хочуть продати якнайдорожче, а виходить — найдешевше.

Андрій Табінський: Кожен продукт має пікову і не пікову ціну. Пікова — це коли цього продукту не має на ринку. І відомо, що для того, щоб дотримати свій продукт — потрібно забезпечити зберігання до того періоду. Ми рекомендуємо це робити всім, оскільки на сьогодні — це найдієвіший метод продати найдорожче. Звісно, є доброчесні трейдери, є недоброчесні, якщо говорити про зернові. Дуже багато є малих фермерів, які стикаються з тим, що їх дурять і не розраховуються.

— Ви вчите фермерів новому законодавству і як працювати на ринку? Тренінги проводите? Вони користуються попитом? 

Андрій Табінський: Буває по-різному. Є люди, які говорять, що все знають, але є такі, які хочуть навчатись і розвиватись.

— Який відсоток від надходжень до бюджету складає сільське господарство?

Олександр Зозуля: Якщо говорити про єдиний сільськогосподарський податок, то він в нас у власних доходах займає 6-7%

— На які ви цифри плануєте вийти через 3 роки?

Олександр Зозуля: За три роки ми плануємо бюджет нашої громади — на рівні 220 млн гривень. На сьогодні він — 190 млн.

— Пані Тетяно, у вас є програма підтримки. Наскільки вона є ефективною?

Тетяна Гетьман: Програми складаються, враховуючи досвід попередніх років. Є певні напрямки,  які вже відпрацьовані кілька років, збільшується їх фінансування. Є напрямки тестові, тоді дивимося: спрацювала — не працювала, даємо відповідь, аналізуємо, що треба додати і робимо ще кращий варіант. І відповідно, маркером того, чи ефективні є програми, є обсяги фінансування, який ми отримаємо. Кожного року він росте. Цей рік — це 20 мільйонів.

— Як обласна рада оцінює якість цих програм?

Юрій Раделицький: Важко говорити,бо ми тільки рік працюємо. І гроші важко оцінити,бо мало людей працюють.  Коли приходить на конкурс людина, і доводить свій бізнес-план і видно, що очі горять — то поможемо. Побачимо, чи воно буде ефективно протягом 5 років.

— Наскільки ця програма відповідає Стратегії розвитку області?

Юрій Раделицький: За 17 мільйонів і 3 мільйони,  які дали на пасовиська, ми не будемо мати відчуття, що в нас все добре і сільське господарство підніметься особливо.

— На яких напрямках ви сконцентрували свою увагу і на яких напрямках треба працювати?

Юрій Раделицький: Це фінансування бізнес-планів, тваринництво, ягідництво.  Менші суми на сертифікати органіки, на насіння, на відшкодування відсотків. Але самі розумієте, 20 мільйонів на всю область — не відчутно.

Андрій Табінський: Ця програма є класна. Але є велика проблема: між програмою і громадами, які мають доносити цю інформацію до фермерів, є велика прірва. Колись були відповідальні люди за напрямками АПК, які могли розказувати про такі програми. Сьогодні, на жаль, такого не має.

На сьогодні комплексна програма передбачає, якщо не помиляюсь, 50 тисяч гривень новоствореному господарству безповоротно. Тобто, якщо ти зареєстрував фермерське господарство — ти можеш претендувати на отримання 50 тисяч гривень. Для маленьких фермерських господарство — це суттєва сума коштів.

Тетяна Гетьман: Я би хотіла розказати як би мала працювати система підтримки. В нас, крім обласної є ще державна підтримка, якої ми плануємо отримати 126 мільйонів гривень. По державній програмі можна компенсувати все необхідне для розвитку інфраструктури: техніку, елеватори, лінії обробки, холодильники.  І також можна працювати на пільговій групі оподаткування.

І ще надаються дотації на господарства, які мають від 5 корів. Ми по нашій обласній програмі можемо дофінансувати людям, які мають три корови, ще дві корови, щоб вони прийняли участь в державній програмі. Це спрацює і сімейна ферма буде працювати.

— Чи є у вас окремий працівник з питань агропромислового комплексу (АПК)? Бо навіть Мінрегіон заявляв, що громади мають мати фахівця, відповідального за АПК.

Олександр Зозуля: Окремого управління не буде, але ці функції покладають на працівника управління економіки.  Є нормальна комунікація між департаментом сільського господарства і міською радою, також є передача інформації далі зацікавленим фермерам чи господарствам.

— Як у вас триває інвентаризація земель?  Чи ви вже розумієте, скільки у вас сільськогосподарської землі?

Олександр Зозуля: Насправді громада вже розпоряджається повністю всіма землями. Інвентаризація землі триває. Зараз ми готуємо ділянки для передачі в оренду на конкурсних засадах. Це, в першу чергу, земля під лініями високовольтних передач, яка досі ніяк не використовувалась. Там є великі ділянки по 10-20 га. Ці ділянки є цікаві для сусідніх господарств. Це є додатковий ресурс для нашого бюджету.

Андрій Табінський: Якщо подивитись на Польщу, Францію, там є створені дорадчі служби, які є комунікатором між державою, громадою, фермером і, фактично, виконують функції цих уповноважених осіб. Ми на сьогоднішній день також працюємо з 5 громадами за таким принципом. Ми надаємо послуги і консультації , які зв’язують всі програми і всіх фермерів.

— Пане Юрію, громади завжди просять гроші. На що ще просять, чи може кажуть, що ви не правильні пріоритети визначили?

Юрій Раделицький: Цей рік перехідний для громад і вони будуть вирішувати, що вони далі будуть робити. Тому гроші більше просять на освіту, охорону здоров'я… На сільське господарство не просять, нема такої потреби.

— До кінця року ми маємо побачити 73 стратегії розвитку громад. От з тих, що вже написали, скільки з них передбачають розвиток сільського господарства?

Тетяна Гетьман: Не всі громади бачать пріоритетом аграрний сектор. Ми зараз почали виїзні наради, де пропрацьовуємо стратегії з територіальними громадами, які точно вже вирішили, що агро їм потрібне. Стратегії з агро мають близько половини громад Львівщини. Зараз відбуваються дві реформи: децентралізація і аграрна — і вони нерозривні між собою, тому агро має бути для того, щоб громада відчувала себе впевнено.

Тетяна Гетьман

— Які культури, окрім бджільництва, ви ще збираєтесь розвивати?

Олександр Зозуля: Зараз розвивається молочарство для сироваріння. Також починає розвиватись вирощування птиці. Теж маємо велику інвестицію від жовківської  фірми — бійня, переробка і холодильники. Інвестиція — на 5 млн євро. Практично підприємство має стартувати в найближчий час. Закінчується облаштування локальних очисних споруд, щоб потім ми як місто, прийняло стоки на доочистку.

— Скільки вже працює людей на ваших підприємствах і скільки ще працевлаштується?

Олександр Зозуля: Все дуже індивідуально. Але якщо говорити про це останнє підприємство, то це додаткових 50 робочих місць. Це є податок на доходи фізичних осіб, 60% яких зараховують нам в бюджет.

— Як ви працюєте з громадами? Що ви можете їм запропонувати?

Андрій Табінський: Ми зараз співпрацюємо з Мостиською громадою: ми допомогли їм написати проєкт секторальної підтримки, з яким громада перемогла на створення заводу з агропереробки. Ми на етапі побудови заводу переробки фруктів, овочів на три лінії. Це комунальне підприємство, між іншим. Це все зроблено для того, щоб фермери користуючись послугами громади, могли зробити продукт і продати його дорожче, ніж просто персики за 1 гривню. Вигоду буде мати і фермер, і громада.

З іншого боку, ми допомагаємо писати громадам стратегії, бо є багато новостворених громад, які не розуміють, що земля на їх території може їм приносити багато коштів.

Є також кілька проблем і побажань, які би я хотів озвучити. Головна проблема — кошти можна використовувати лише на основні засоби, але є багато питань, на які потрібно спрямувати їх: наприклад, зарплата. Така проблема є, здебільшого, в кооперативів. Є підприємства, які починають свою діяльність, але їм потрібна підтримка в професійних кадрах, які можуть вирішити ті чи інші проблеми.

Андрій Табінський

— Пане Юрію, це реально зробити?

Юрій Раделицький: Сьогодні обговорювали це питання. Можливо додати якісь консалтингові послуги. Звичайно, люди які беруть гроші, може і люблять свою роботу, але це ще й і економіка. Це такий напрямок, який треба закласти.

— Голови громад просять, щоб збільшували кредити на техніку?

Юрій Раделицький: Це добрий напрямок. Але будемо прямо говорити, якщо програма має 20 мільйонів гривень, скільки кредитів ми можемо видати? Збільшити  — добре, але що буде з бюджетом області?

— Пані Тетяно, яка в вас зараз динаміка зі створення ферм-кооперативів: вони закриваються, чи —  навпаки, їх кількість росте і є перспектива? Чи готові люди виходити з напівсірої зони?

Тетяна Гетьман: Люди готові виходити з напівсірої зони, якщо їм створити умови. Сімейні ферми — чудовий приклад. Ми цього року маємо на 50% більше сімейних ферм: це люди, які колись просто тримали корів, а зараз — це фермери. За рахунок того, що були створені умови, стало цікаво працювати на біло. В нас позитивна динаміка також йде по кооперативах, хоча не така, як по сімейних фермах. Також є позитивна динаміка по виробниках органічної продукції

— Яких рішень не вистачає? Що треба прийняти, щоб ваша робота була ще ефективнішою?

Тетяна Гетьман: Думаю, що треба просто покращувати комунікацію з громадами. Більшість проблем знімається ефективною комунікацією.

Юрій Раделицький: Більше коштів. І більше інформації для фермерів, щоб вони знали, що такі програми існують.

Андрій Табінський: Не вистачає простоти, швидкості в бюрократичних моментах.

Олександр Зозуля: Не вистачає кооперації між мешканцями, коли вони будуть готові домовлятись між собою, кооперувати свої зусилля, щоб ми могли конкурувати.

Підготувала Вікторія Прихід, за матеріалами програми «Громада» на «Першому Західному»

 

 

 

 

Читайте також