Близькі та унікальні. На майданчику «Першого Західного» медійники дискутували про виклики регіональних ЗМІ

1zahid.info

До свого п'ятиріччя телерадіокомпанія «Перший Західний» організувала дискусію про майбутнє регіональних медіа. Учасники розмови говорили про те, як регіональним ЗМІ втримати баланс думок, не втратити унікальності у гонитві за популярністю центральних медіа та позмагатись з соцмережами.

На думку директорки компанії ТРК «Перший Західний» Ольги Цап, регіональні медіа все-таки стикаються з більшими викликами, аніж центральні. «Ми не можемо порівнювати наші бюджети, нам важко рівнятись по телекартинці з центральними каналами, в нас не має таких великих студій. Але зате ми є дуже близько до свого глядача, ми маємо своїх героїв», - розповідає Ольга Цап.

За її словами, затребуваність у каналі дуже виросла і через світову пандемію. Як і всі регіональні медіа, компанія була тим, хто був найближче, і хто інформував про ситуацію на місцях найповніше.

Дуже сильно, за її словами, зросла роль регіональних ЗМІ і після реформи децентралізації. «В умовах створення об’єднаних територіальних громад (ОТГ), які починають жити за новими стратегіями, бюджетами, тут є дуже велике дискусійне поле, де голови ОТГ можуть дискутувати і ділитися своїм досвідом: перемогами і поразками», -  вважає керівниця компанії.

Щодо контенту, то на думку Ольги Цап, регіональним ЗМІ легко залишатися вірним журналістським принципам і стандартам, якщо є достатнє фінансування. Це дає змогу створити фахову команду, яка зможе робити якісний продукт. За її словами, «Першому Західному», це вдається. Підтвердженням цього стала перемога у всеукраїнському конкурсі «Честь професії».

Виклики перед регіональними ЗМІ

Серед найголовніших викликів, які виникли у ТРК «Перший Західний», його директорка називає утримування балансу поміж засновником, його потребами, і запитами глядацької аудиторії, від якої залежать рейтинги медіа. Але компанії це вдалося. Вона каже, що усе це не було б можливим, якби за ці 5 років, вони не вибудували правильні стосунки з засновником каналу - Львівською обласною радою, яка сьогодні має у складі 9 фракцій, що передбачає плюралізм думок власників.

«Ми напрацювали прозорі механізми співпраці з депутатським корпусом, фракціями. Є сьогодні розуміння редакційної політики. Мушу відзначити, що повага і толеранція між нами є. Розуміння завдань і місії телеканалу також», - розповідає Ольга Цап. Завдяки порозумінню канал сьогодні має розвиток.

Кому важче дотримуватись стандартів

Журналіст і медіаексперт Андрій Куликов вважає, що єдиного мірила не має. «Так само як різноманітні регіональні засоби і умови, в яких вони працюють - так само і центральні засоби масової комунікації працюють кожне у своєму вимірі» , - вважає медіаексперт.

І на його думку, їх варто порівнювати, бо тоді можна побачити дуже багато корисних секретів. «Ми багато чим гарним, що бачимо на центральних каналах, завдячуємо тому, що вперше ці прийоми були апробовані саме на місцях. Візьміть половину людей, які «мигтять» на екранах, якщо ми говоримо про телебачення - вони ж свого часу поприїжджали з різних міст України і принесли з собою те, чого вони навчилась на місцях. Багато киян мають звертати увагу на регіональні медіа. Вчитися їхньої опірності, винахідливості, наполегливості», - вважає Андрій Куликов.

Ольга Цап і Андрій Куликов

В той же час виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк вважає, що у регіональних медіа все-таки викликів більше. Крім вміння балансувати поміж апетитами власників і запитом аудиторії, вона виокремила ще три виклики, з якими мають справу регіональні медіа: довіра, фінанси і соцмережі.

Як завоювати довіру?

За словами Оксани Романюк, регіональні медіа є тою основою, на яку опирається і центральна журналістика, оскільки регіональні медіа користуються більшою довірою і вони напряму говорять з місцевими громадами. «Зараз у світі з'явився новий тренд, коли підприємці з великим медіадосвідом, купують регіональна медіа, які через фінансову кризу падають в ціні. І ці підприємці будують приватні регіональні мережі, які для них вигідніші просто за вартістю і ефективністю», - говорить медіаекспертка.

Щоб подолати виклик, на думку Оксани Романюк, треба інвестувати в довіру, прозорість і людський капітал. Зараз у великих медіа стає популярною тенденція створення великих відділів не маркетингу, а відділів взаємодії з аудиторією. Це теж, на її думку, один із ключових пріоритетів.

Також, за словами медіаекспертки, якщо говорити про прозорість, то ситуація на Львівщині - одна з найкращих в Україні. Прозорими є 58% засобів масової комунікації. Мається на увазі, що вони показують на 100%: контакти та ім'я редактора і власника.

 Оксана Романюк     

Фінансовий виклик

Дослідники з Інституту масової інформації вважають, що через  фінансову ситуацію, багато медіа не виживуть. Тому, на думку Оксани Романюк, потрібно скоординувати зусилля медіа, донорів, громадських організацій. «Все, ми повинні забувати про доходи від реклами. Це вже не пряма реклама, а створення послуг, продуктів, залучення місцевої аудиторії до різноманітних майданчиків, це партнерство з бізнесом», - розповідає вона про своє бачення фінансування.

А директор LVIV MEDIA FORUM Юрій Опока вважає, що треба відходити від традиційних моделей монетизації медіа: власника, чи рекламного ринку, і шукати нові. «Наприклад, модель організації спільноти медіа - Мembership. Вона вважається нині найефективнішою, якщо говорити про фінансову сталість. У Львові є 2 медіа, які вже запустили такі власні спільноти», - каже він.

Як інший приклад, він наводить модель Українського медійного фонду, який би працював, як Український культурний фонд і він, на його думку, вже змінив ландшафт культурних організацій та ініціатив. «Українські медіа, не має значення: локальні, нішеві, чи центральні змагались би на рівні ідей. І вибудовувались би фільтри, де експерти добирали контент і концепції, зважаючи на якість», - вважає Юрій Опока.  

Журналістка і викладачка Парасковія Дворянин має ще інші рецепти:  «Я пропоную розширювати горизонти. Вірю в donate. Якщо є якісний вміст, люди підписуються. Вірю в грантові кошти. Я сама через це пройшла», - говорить журналістка.

А ще, на її думку, треба боротись за глядача. «Однаковий вміст новин згубний не тільки для центральних, але і регіональних ЗМІ. Коли ви вмикаєте телевізор, і отримуєте одну і ту саму інформацію - це не кращий шлях. Ми би мали акцентувати на інакшості. Треба шукати теми, про які мало говорять. Шукати ніші, які ще не зайняті», - наголошує Парасковія Дворянин.

Як позмагатись з соцмережами

Оксана Романюк вважає, що соцмережі є більшою загрозою для регіональних медіа, аніж центральних ЗМІ, бо вони впливають на комунікацію в середині громади і замінюють цю комунікацію собою. За її словами, вже зараз Facebook, Google займають 90% рекламного ринку. Наступного року стартує передвиборча кампанія, яка, на її думку, найбільш яскраво покаже залежність бізнес-моделей від соціальних мереж.

А Юрій Опока вважає тенденцію витіснення соцмережами традиційних ЗМІ небезпечною і такою, на яку треба впливати. Він каже, що коли зникають регіональні медіа, з'являються медіа-пустелі, і на місце ЗМІ приходять, наприклад, вайбер-чати.

«Цього року були слухання в Сенаті щодо того, що регіональні медіа мають бути визнані елементами критичної соціальної  інфраструктури. Це є питання національної безпеки. Тобто, держава мала би їх дотувати так, як вона дотує, чи інвестує в інші елементи інфраструктури. Бо, якщо інформація, яка циркулює, не буде перевірятись на стандарти, то будуть заходити інші гравці, які будуть маніпулювати інформацією. Якщо про це думають американці, то і ми повинні», - вважає медіаексперт.

Він також каже, що треба суспільству пояснювати, що журналістика - це справа не лише журналістів, але й аудиторії, і людей, які приймають рішення. «Це про те, хто буде формувати порядок денний, бо якщо це не будуть робити люди, які мають стандарти, то це будуть робити інші, які думають про заробіток, або інші алгоритми», - пояснює Юрій Опока.

Підготувала Вікторія Прихід

Читайте також