Фото: Львівська ОДА

Ігор Юхновський: Ми абсолютно юридично законно та «залізно» проголосили Незалежність України

1zahid.info

«І ніхто не має права у світі, крім злочинця, перечити цьому».

Ігор Юхновський – український фізик-теоретик. Доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАН України, а ще – народний депутат України І–IV скликань, почесний громадянин Львова. Людина, яка була біля витоків української  державності, Незалежності. Керівник «Народної Ради» – першої офіційної опозиції в тоталітарному Радянському Союзі. Людина - совість нації, «золотий» фонд України.

1 вересня йому буде 96 років, тому надзвичайно важливо почути його свідчення тих днів, коли Україна  стала Незалежною державою. Тож далі – про те як Ігор Рафаїлович потрапив в науку, пізніше – в політику. Як Верховна Рада проголошувала Незалежність України, голосувала за нову Конституцію. Та про те, чому і що саме в ній потребує доопрацювання.  

Фото: 5 канал

Яким був шлях до науки – чи були з нею пов’язані з дитинства та що привело Вас в політику?

«Німці хотіли з українців зробити рабів»

Ігор Юхновський: З дитинства – ні. З точки зору науки я мав великі недоліки – фактично закінчив тільки 7 класів середньої школи. Далі була німецька окупація, а ми жили на Волині, у Кременці. Вчився самостійно – навіть, коли був на війні, то носив з собою алгебру, а тригонометрії так і не знав.

Перебування під німецькою окупацією на мене справило важке враження. Німці хотіли з українців зробити рабів. Окупацію Радянським Союзом 1939 року ми ненавиділи. У Кременці НКВД замучило багато молодих людей. У тюрмі, на пів метра від підлоги, були навалені замордовані тіла. Це було жахіття.

Коли прийшли німці – за тиждень після початку війни Кременець вже був окупований – ми мали надію на них. Але приїхало Гестапо і арештувало визначних українців і в тій самій тюрмі розстріляли їх. І так вони робили щомісяця.

З іншого боку, ніби була свобода від більшовизму. Відкрили українську гімназію і в ній ми співали «Ще не вмерла Україна», але німці через два місяці її закрили. Так само прикрили технікум у Білокриниці та гірничу школу в Кременці. У ремісничому училищі все навчання виглядало таким чином, що майстер показував як ми маємо пиляти залізо.

Тому, коли в 1944 році, після Сталінградської битви, був звільнений Кременець, я і мої товариші пішли в армію. Там одразу, без будь-якої підготовки, потрапив у діючу військову частину. Мені дали ручний кулемет, в якому я нічого не розумів, гвинтівку – яку я не вмів ні заряджати, ні стріляти.

У 1944 році був в боях під Золочевом, де німці були оточені в Бродівському котлі. Дійшли з боями до Львова. Закінчив війну аж в Німеччині.

«Тільки старанне навчання поставило мене в ряд знаючих молодих людей»

Коли демобілізувався, то вступив у Львівський університет на фізико-математичний факультет і тільки старанне навчання поставило мене в ряд знаючих молодих людей. Уже на 4-ому курсі я мав дві наукові статті в найвідомішому науковому журналі СРСР. Тоді ж було чітко визначено мій науковий шлях.

Фото: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України

Довелося вступити в Комуністичну партію, але найкращий шлях на той час був не говорити зайвого. І я швидко зрозумів це і займався лише наукою. У 1958 році мене призначили завідувачем кафедри теоретичної фізики.

Я й зараз займаюся наукою. Маю два завдання. Перше – це фазові переходи першого роду, яке я розв’язав. А друга – робота над новою Конституцією.

Як відбувалося проголошення Незалежності України? Як так сталося, що комуністи та соціалісти за неї голосували?

Ігор Юхновський: Є дві важливі речі в політиці. Ви маєте якусь політичну діяльність, боротьбу, цілі, погляди – і ви все життя над цим працюєте. З іншого боку, ви уважно слідкуєте за розвитком ситуації всередині країни. І от, в якийсь момент, стало зрозуміло, що Радянський Союз розпадається. Захищаючи кандидатську, я змушений був прочитати 120 першоджерел Леніна і зрозумів, що марксизм-ленінізм має великі прогалини у сфері суспільного будівництва.

«Навіть комуністи зрозуміли, що настав час істини»

На той час я працював завідувачем кафедри теоретичної фізики, був – професором, доктором фізико-математичних наук. Але вирішив, що для будівництва української держави парламентська робота є більш важлива, ніж наукова.

Фото: Вечірній Київ

Загалом я був депутатом 16 років. Спочатку головою «Народної ради­» – першої офіційної опозиції у всьому Радянському Союзі. Вона складалася з людей, які боролися за Незалежність України (брати Горині, Ігор та Ірина Калинці) та прогресивних колишніх членів Комуністичної партії. І ця «Народна рада» за першу частину своєї діяльності сформувала українську державу.

Імпульсом для проголошення Незалежності стало ГКЧП (російською – Государственный комитет по чрезвычайному положению в СССР (ГКЧП)) — самопроголошений орган влади, створений 18 серпня 1991 року з метою збереження СРСР шляхом усунення від влади президента СРСР Михайла Горбачова), тоді навіть більшість у Верховній Раді, а нею були комуністи («Народна рада» – 120 осіб, уся ВРУ – 450) зрозуміли, що настав момент істини і ми можемо проголосити Незалежність України.

Фото: Українська правда

«Наша Незалежність давала право держави Україна на всю територію УРСР»

Яким чином в тоталітарному СРСР вдалося це зробити? Чи може будь-хто зараз юридично поставити під сумнів українську Незалежність?

Ігор Юхновський: Ми це зробили абсолютно юридично законно та «залізно». Зокрема, Верховна Рада користуючись 92 статтею Конституції УРСР мала право офіційно вийти зі складу Радянського Союзу і оголосити незалежну державу. Така сама стаття була в Конституції СРСР. Тож ми проголосували Акт проголошення Незалежності України.

Фото: Твоє місто

Також у Верховну Раду була внесена постанова про проведення Всенародного референдуму на підтвердження цього рішення. І 1 грудня усі області тодішньої УРСР підтвердили вихід з СРСР.

Фото: Zbruc

Таким чином наша Незалежність давала право держави Україна на всю територію УРСР. І ніхто не має права у світі, крім злочинця, перечити цьому.

Фото: Українська првда

«Леонід Кучма нам у цьому сприяв, хоч мав свої інтереси»

Потім була нова Конституція. Що відбувалося у Верховній Раді під час її прийняти?

Ігор Юхновський: Якось під час візиту в Канаду один з їхніх юристів сказав: «Що ви з ними говорите… У них навіть своєї Конституції немає». І справді на той час ми жили за Конституцією УРСР 1956 року, з неї був лише вилучений розділ про керівну роль Комуністичної партії.

Ми майже рік працювали з іншими парламентськими групами, щоб прийняти новий Основний закон країни. Спочатку до нас приєдналися соціалісти Олександра Мороза, після цього у комуністів Гуренка (Станіслав Гуренко – голова ЦК КПУ на той час) вже не було вибору.

Тодішній президент Леонід Кучма нам у цьому сприяв, хоч мав свої інтереси. Він погодився на мою пропозицію, що потрібно створювати державу з двопалатним парламентом. Кучма мав намір розпустити існуючу Верховну Раду і вже заручився підтримкою голів ОДА.

І що йому завадило?

Ігор Юхновський: Тодішній голова парламенту Олександр Мороз виніс нову Конституцію на розгляд раніше – депутати дискутували над нею увесь четвер, ніч на п’ятницю і ранком, 24 серпня 1996 року, Верховна Рада її проголосувала. Сонний Кучма з’явився у сесійній залі уже, коли її треба було затвердити.

«Україна має бути комплектною з точки зору юридичного права»

Ви працюєте над новою редакцією Конституції: що саме потребує удосконалення, відшліфування?

Ігор Юхновський: В державі відбулися серйозні зміни, найбільша з них – це реформа місцевого самоврядування. За нею країна поділена на громади і кожна з них є самодостатньою.

Це дуже розумне утворення з точки зору специфіки українського народу. Згадайте «Захара Беркута» Івана Франка – це ідеальна картина української громади, яка отримала військову перемогу завдяки своєму розуму та згуртованості.

Фото: Galinfo

Але зараз громади не мають структурованої верхівки. Скажімо, у Львівській області існують дві адміністративні інституції – голова ОДА, який визначається Президентом та урядом. Та обласна рада, яка обирається громадами, і вона повинна мати у своєму складі представника кожної з них – це ніби Сенат області. Однак цього не має.

Окрім того, не має тих, хто має затверджує статути громад, слідкує за їх виконанням, політикою. Тож в країні можуть виникати різноманітні проблеми, особливо це стосується господарських, юридичних питань. Зараз Україна є абсолютно незбалансованою державою з цієї точки зору.

Яким чином це працюватиме?

Ігор Юхновський: Україні потрібен орган, який би очолював громади і я вважаю, що ним має стати друга палата Верховної ради – Сенат. Він має очолити відповідні Сенати областей, в якому має бути однакове представництво від цих громад, незалежно від їх розміру і господарського значення.

Оскільки кількість областей, які є прихильні до української державності значно перевищує ті, в яких є коливання, то будемо мати постійно працюючу державну одиницю (через кожні 2 роки змінюється лише третина Сенату, як у США).

У тій Конституції, яка написана, Сенат складається з чотирьох комітетів: юридичного, майбутнього, економічного і комітету місцевих громад. І цей комітет місцевих громад – це верхівка місцевого самоврядування.

Фото: Zbruc

Цей проєкт є повністю готовий. І в ньому не йдеться про те, чи Україна – парламентська чи президентська країною. Головне – вона має бути комплектною з точки зору юридичного права.

Однак не я один займаюся роботою, яка стосується нової Конституції. Є багато людей, які є спеціалістами у цій галузі і вони мають теж свої напрацювання.

Інтерв’ю підготовлено за матеріалами Першого Західного

Читайте також