У Львові закупили імпульсний томограф для виявлення аварійності дерев

1zahid.info

В першу чергу будуть перевіряти ті дерева, які є близько до вулиць, де великий потік людей, та 100-літні дерева в парках, які мають цінність для міста.

У Львові придбали імпульсний томограф «Арботом» для виявлення аварійності дерев. Його одразу випробували, провівши обстеження каштана на пл. Ринок.

За допомогою сенсорних давачів томограф відтворює картину того, що відбувається всередині дерева: показує, де здорова деревина, а де є порожнини або деформації. Також може спрогнозувати, в яку сторону дерево впаде у разі аварійності. На сьогодні Львів – друге місто в Україні, яке придбало такий пристрій для обстеження стану дерев, повідомляє пресслужба ЛМР.

«Будемо його використовувати тоді, коли є сумнів про стан дерева. Адже у нас часто виникають суперечки, чи то з балансоутримувачами, чи то з мешканцями, щодо стану дерев. Одні стверджують, що вони «відчувають», що дерево аварійне, інші, що вони вважають, що здорове. А це розмова ні про що. Натомість провівши обстеження томографом «Арботом» будемо мати об’єктивні дані про стан дерева, і зможемо обґрунтовано приймати рішення про те, як діяти далі», – розповіла керівниця управління екології та природних ресурсів ЛМР Олександра Сладкова.

Фото: Роман Балук

За її словами, в першу чергу будуть перевіряти ті дерева, які є близько до вулиць, де великий потік людей, та 100-літні дерева в парках, які мають цінність для міста.

На придбання імпульсного томографу «Арботом» було витрачено 300 тис грн.

«Є різні комплектації цього томографа, і відповідно до яких різна вартість. Ми підбирали їх відповідно до нашого бюджету», – додала посадовиця.

Томограф працівники управління екології та природних ресурсів ЛМР випробовували в роботі на каштані на пл. Ринок. Це останній каштан, який залишився з вхідної сторони Ратуші. Йому поза сто років. Фахівці розуміють, що з часом цей каштан необхідно буде замінити, однак лише ретельно обстеживши, зможуть визначити, коли саме. Обстеження одного дерева триває до двох годин із залученням двох-трьох працівників.

«Ми вішаємо на стовбур дерева 8 сенсорних давачів і пристрій вимірює швидкість проходження звуку між кожною парою сенсорів. На основі цією швидкості програма відтворює картину того, що робиться всередині дерева: де щільність висока – це здорова деревина, а де щільність низька – там є порожнини або гниль чи інша деструкція.

Фото: Роман Балук

Перевірятимемо стовбур дерева на різних рівнях, в різних точках, щоб виключити можливі похибки. І лише коли будемо бачити цілісну картину, тоді спеціальна комісія з фахівців буде вирішувати долю цього дерева. Не завжди дерево з порожнинами одразу підлягає видаленню, адже є різні породи, різні сорти. Наприклад, граби з порожнинами в середині ростуть спокійно ще багато років. А є породи дерев, для яких навіть незначна втрата щільності загрожує падінню», – пояснила фахівець із моніторингу зелених насаджень управління екології та природних ресурсів ЛМР Оксана Софіянчук.

 

Читайте також