Цифровізація, ЦНАПи та місцеві послуги в «Дії». Що з цим у громадах Львівщини

Чи справді децентралізація наближає послуги для людей, яка ситуація зі створенням ЦНАПів та точок надання адміністративних послуг, і чи допомагає в цьому цифровізація – у програмі «Громада» на «Першому Західному».

цифровізація в громадах

Станіслав Безушко – ведучий;

Тарас Стародуб – заступник голови Белзької територіальної громади;

Ірина Кравець – депутатка Львівської обласної ради;

Олександр Кулепін – заступник голови Львівської ОДА.

«У прогресивних громадах людям стало легше»

Станіслав Безушко: Перше питання, чи дійсно послуги є доступними?

Ірина Кравець: Вважаю, що так, оскільки громади отримали більше повноважень і ресурсу для цього. Людині не треба вже десь їхати за отриманням сервісу, якщо в громаді це реалізоване. Чи всюди так – це вже інше питання, але там, де керівники громад є прогресивні і намагаються послуги надавати у себе, людям стало трохи легше.

Ірина Кравець

– Пане Тарасе, зміню питання, а чи часто люди скаржаться на те, що їм стало важче отримати послуги?

Тарас Стародуб: В будь-якому випадку люди скаржаться, бо треба кудись їхати, чекати, є карантині обмеження. Звичайно не треба тепер, як колись їхати до Сокалю, тепер – лише у Белз і можна ці послуги отримати. Проте це все тільки на стадії формування, громада тільки створена, на наступний рік – ситуація з бюджетом покращиться і в нас запрацює ЦНАП.

Стратегія розвитку Львівщини та цифровізація 

– Чим займаються заступники ОДА з цифровізації?

Олександр Кулепін: Є два напрямки, чим займаються СіДіТіО (Chief Digital Transformation Officer. – Ред.) в областях. Втілюємо програми уряду, які стосується цифровізації. Друге – створюємо локальні проєкти, це може бути покращення функціоналу регіонального сайту. І більш складніші – наприклад, ми нині проговорювали проєкт, який через аерокосмічні фото дозволить збільшити збір податків.

– Маєте на увазі накладання аерокосмічних знімків на кадастрову карту?

Олександр Кулепін: Так, ми розподілили, хто що робить. Хочемо допомогти громадам ставати фінансово спроможними і це те, що ОДА може зробити краще ніж громади.

Олександр Кулепін

– Є у вашій громаді люди, які можуть займатись цифровізацією?

Тарас Стародуб: Звичайно. Кадри вирішують все. У нас є спеціаліст в інвестиційному відділі і системний адміністратор, вони разом над цим працюють.

– Пані Ірино, яка роль обласної ради у допомозі громадам у цифровізації?

Ірина Кравець: В стратегії розвитку Львівщини є такий напрямок, але окремої програми ще немає. Є програма містобудування, де передбачено кошти на цифрову топонізацію. Їх вдалося зекономити, бо область отримала субвенцію з державного бюджету.

Я працюю в комісії з місцевого самоврядування і є розуміння, що цей напрямок є важливим для допомоги громадам. А геопросторовий розвиток разом з цифровими системами важливий для інвесторів і для місцевих мешканців, аби вони знали, де і чия земельна ділянка і що з нею можна робити.

– Як у вас з кадрами і чи будете ви проводити навчання для громад?

Олександр Кулепін: Зараз будуємо таку інституційну структуру – управління цифрового розвитку, будемо туди наймати людей. Шукаємо професіоналів.

З громадами ми ще не працювали щодо навчання. Планую до кінця наступного року об’їхати всі громади. Поки що працюємо дистанційно. Зараз готуємо обласну програму.

ЦНАП чи цифровізація?

– Пане Тарасе, куди подавались, щоб з’явився ЦНАП?

Тарас Стародуб

Тарас Стародуб: Ситуація в громаді з коштами тяжка, але ми не скаржимося, працюємо. Важко з людьми говорити про цифровізацію, коли немає доріг. Червоноград-Луцьк – це наша основна артерія.

Повертаючись до цифровізації. Наш відділ інвестицій дбає, аби ми не відставали. Ми подались на інтернет субвенцію в Міністерство цифрового трансформації і виграли – 180 тисяч гривень. Почали проводити в чотири села інтернет. Зараз підключаємо інтернет у маленькі села і тоді всі населені пункти у Белзькій громаді будуть з інтернетом.

Що до ЦНАПу, то до нас постійно приходять адміністративні листи, щоби в громаді він був створений. Звичайно, своїми силами ми не зможемо це зробити, бо його треба будувати з відповідними вимогами. Також це вимагає багато погоджень. Готуємося знову подати заявку до Мінцифри, якщо це не вдасться то будемо подаватись у Державний фонд регіонального розвитку.

В громаді уже з’явився державний реєстратор і тепер люди можуть зробити це на місці.

– Скільки громад Львівщини отримали субвенції на проведення інтернету, а скільком – ще треба?

Олександр Кулепін: Почнемо з того, що Львівщина за охопленням інтернету одна з найкращих в Україні – входимо в четвірку. Лише 7% відсотків його не мають.

Подалось 26 громад на отримання субвенцій. І крім однієї громади, що підготувала неякісно документи, всі решта отримали її. Чотири – вже провели інтернет. Інші громади на етапі реалізації.

– Пані Ірино, ви зараз маєте обрати: ЦНАПи чи цифровізація? Поясню чому. Є ті, хто каже, що треба всі гроші віддати на цифровізацію, є інші – вимагають від громад створювати ЦНАПи. Але є нюанс: якщо ми цифровізуємося, то що буде за якийсь час з ЦНАПами?

Ірина Кравець: Моя думка така, що українці не готові повністю перейти на цифровізацію, є категорія людей, які потребують цього живого контакту. Треба знайти «золоту» серединку. Аби в ЦНАПі була можливість навчити цифровізації ту людину, яка у цьому не знається.

Досить популярна тема – листок непрацездатності. Ніби все добре, людина звертається до лікаря і далі все йде автоматично. Але люди і лікарі стикаються з проблемою якості самої системи, адже часто система зависає і лікарняний неможливо зареєструвати.

Як надаються адмінпосуги у громадах зараз

– Скільки буде коштувати ЦНАП для громади?

Тарас Стародуб: В межах 5 мільйонів гривень.

– Скільки у вашій громаді старостинських округів, чи всі старости є і як надають адміністративні послуги?

Тарас Стародуб: У нас 8 округів. Усі старости є. Адмінпослуги надаються дуже просто – старости приймають громадян, збирають довідки і привозять до нас на підпис. Інколи громадянин бере документи і сам їде. Ми хочемо запровадити в старостинських округах електронний документообіг. Самі цього зробити не можемо, тому розраховуємо на Львівську ОДА.

– Адміністрація планує це робити і як це буде виглядати?

Олександр Кулепін: Хочемо, щоб всі громади і всі публічні органи були цифровізовані. Збирали цього року громади на презентацію електронного документообігу. Вирішили, що дешевше його зробити на рівні області, ніж кожній громаді окремо. Вкладаємо це в програму цифровізації і будемо робити у 2022-му.

– Чи не думали зробити мобільний ЦНАП. Тобто автобус, який б об’їжджав села і надавав послуги?

Тарас Стародуб: Над цим питанням треба попрацювати і вивчити детальніше, але поки в нас такий стан доріг, то з цим буде тяжко.

– Кошти, які планується залучити, має давати держава чи це будуть гранти?

Ірина Кравець: Думаю, що найкращий варіант це диверсифікувати фінансування цифровізації. Область має допомогти громадам плавно увійти в цю сферу.

– Є проблема техніки: десь старі комп’ютери, десь користуються своїми. Чи передбачає обласна влада забезпечення громад комп’ютерною технікою з ліцензійними софтами?

Ірина Кравець: Спілкувалась з представниками департаменту економічної політики ЛОДА і, власне, була пропозиція обговорити забезпечення технікою старостинські округи. Можливо ця програма народиться спільно з обласною радою і ОДА. Але громади теж мають можливості скористатись обласним бюджетом для покращення своїх ЦНАПів. До прикладу, цього року стартував конкурс проєктів регіонального розвитку, де окремим напрямком було перепрофілювання надання адміністративних послуг – Бориня і Городок подалися і придбали обладнання. Наступного року так само буде конкурс.

Потрібно ще 70 мільйонів

– В громадах є 138 точок, де можна отримати адмінпослуги. 251 млн грн в бюджеті субвенцій на ЦНАПи. Це багато чи мало?

Олександр Кулепін: Мало. На Львівщину наступного року ще потрібно 70 мільйонів. Але нам для інформації потрібна активність громад. Вони мають зрозуміти, що це в їх інтересах.

– Чому цього року не подались, аби вже почати будувати ЦНАП?

Тарас Стародуб: У нас був брак як кадрів, так і часу. Районна рада, до речі, обділила нас несправедливо, адже на території нашої громади є і шахта, і лікарня. Для порівняння, для Червоноградської громади виділили 5 млн грн, Сокальській – 5 млн, Белзькій – 700 тисяч.

Тож брак коштів не дозволив нам почати навіть підготовчі роботи. Попри це ми виграли три мікропроєкти, залучили кошти держави для перекриття даху в опорній школі. Нам вдалось в такий тяжкий перехідний час збалансувати свій бюджет. У 2022-му вже буде легше.

– З комплексної програми розвитку громад взяли тільки дві громади кошти – чому?

Ірина Кравець: В конкурсі регіональних проєктів було кілька пріоритетів. Громади мусіли визначатись, яким проєктам віддавати перевагу, адже потрібно було це співфінансувати. Подаватись на десять, а потім не мати на це кошти – не вірно. Відповідно, лише дві громади визначились щодо проєктів створення ЦНАПів. Сподіваюсь, що коштів наступного року на цю програму буде більше. Маємо підтримку депутатів, а також пропозицію від ЛОДА щодо змін правил фінансування.

– Зараз будують великі інфраструктурні об’єкти, ось в Дрогобичі – на 1 млн грн. Але будемо відверті, ЦНАПами користується категорія 40+. Через 10 років вони будуть напівпорожніми. Можливо варто будувати їх на дві громади, а у старостиських округах створювати точки надання адмінпослуг.

Ірина Кравець: Поділюся досвідом Новороздільської громади. ЦНАП розташований у міській раді, усе зроблено до вимог і не витрачено коштів на будівництво. В майбутньому тут можна буде розмістити інші структури. Зараз треба думати про забезпечення технікою ЦНАПи. Це важливо.

Коли з'являться мІсцеві посуги на «Дії»

– Цитую: «Уже більше як 15 мільйонів українців користуються застосунком «Дія». Прекрасно звучить, але коли на порталі з’являться місцеві послуги?

Олександр Кулепін: Мінцифра проговорює з великими громадами це питання. Для окремих «кабінетів» для кожної громади треба багато коштів та й не всі хочуть це робити. Ми на рівні ОДА надали уряду перелік послуг, які хочемо, аби їх оцифрували.

– Фінальне питання – яка найбільша проблема у громадах, що їм потрібно?

Тарас Стародуб: Інфраструктура і дороги.

Ірина Кравець: Якщо говоримо про послуги, то щоб вони були в одному місці.

Олександр Кулепін: Моя мрія – зробити громади фінансово спроможними.

Андрій Вихопень, за матеріалами програми «Громада» на «Першому Західному»